БУТИ ЧИ НЕ БУТИ МАМГЕЙТУ В УКРАЇНІ: СПРОБА НОМЕР 3

 

 

Хроніка подій

28 березня 2017 року Краматорський міський суд Донецької області виніс вирок (Справа № 234/4135/17; Провадження № 1-кп/234/442/17), на підставі якого було конфісковано в державний бюджет 1,5 млрд. доларів, заарештованих на рахунках колишнього Президента Віктора Януковича і його оточення.

У реєстрі судових рішень цей вирок відсутній.

 

1 червня 2017р. Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя відмовилася відкрити дисциплінарну справу проти судді Краматорського міського суду Донецької області Лариси Переверзєвої (Головуючого судді у розгляді справи).

Державне підприємство «Інформаційні судові системи», яке зобов’язане оприлюднити судове рішення у відкритому Єдиному реєстрі судових рішень, посилається на заборону органів прокуратури.

Генеральна прокуратура, у свою чергу, стверджує, що сама ж і визнала це рішення державною таємницею.

 

Липень 2017. Міжнародна антикорупційна неурядова організація Transparency International закликає Верховну Раду домагатися оприлюднення рішення суду, на підставі якого було конфісковано в держбюджет 1,5 млрд. доларів, заарештованих на рахунках колишнього Президента Віктора Януковича і його оточення.

Transparency International Україна також передала відкритий лист українському парламенту з проханням розслідувати можливі порушення з боку Генеральної прокуратури у процесі конфіскації 1,5 млрд. доларів.

"Це важлива справа, і воно повинно бути проведено належним чином і максимально прозоро", - зазначає організація.

 

Серпень 2017. Transparency International в Facebook повідомило, що Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Валерія Лутковська ініціювала відкриття судового провадження через затягування оприлюднення вироку в судовому реєстрі щодо судового процесу, в рамках якого було конфісковано 1,5 млрд. доларів активів, викрадених під час президентства Віктора Януковича.

 

Вересень 2017. Представництво міжнародної антикорупційної організації Transparency International в Україні звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом проти Генеральної прокуратури України, Військової прокуратури сил АТО та ДП «Інформаційні судові системи»  для скасування незаконних рішень по засекреченню судового вироку, за яким було конфісковано 1,5 млрд. доларів коштів «злочинної організації Януковича».

 

13 листопада 2017 року. Печерський районний суд Києва дозволив Генеральній прокуратурі вилучити оригінал вироку у справі екс-директора компанії "Газ України – 2020" Аркадія Кашкіна, у межах якої конфіскували $1,5 млрд., що належали оточенню екс-президента Віктора Януковича. Інформацію про це розмістили в Єдиному державному реєстрі судових рішень України.

Суд зобов'язав Апеляційний суд Донецької області надати прокурорам не тільки вирок Краматорського міського суду, але й усі документи у справі, а також пов'язані з нею клопотання, апеляції та скарги юристів, які діють в інтересах кіпрських компаній Opalcore Ltd, Akemi Management Limited, Erosaria LTD, Wonderbliss LTD і Aldoza Investments Limited.

 

10 січня 2018. Катарський телеканал Al Jazeera опублікував повний текст вироку Краматорського районного суду Аркадію Кашкіну, у рамках якого в оточення Віктора Януковича конфіскували 1,5 млрд. доларів.

Текст вироку наразі доступний як англійською, так і українською мовами.

 

В засекреченому рішенні Краматорського районного суду від 28 березня 2017 року, опублікованому арабською телекомпанією Al Jazeera, йдеться про те, що Українська інвестиційна компанія (Investment Capital Ukraine, ICU), головою ради директорів якої до 2014 року була голова Національного банку України Валерія Гонтарева, виступала посередником під час купівлі облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП), деномінованих у доларах, від імені восьми кіпрських офшорних компаній на суму $1,5 млрд. і тим самим сприяла виведенню з України в період із 2012-го до 2014 року $1,5 млрд. тодішнього президента Віктора Януковича і його оточення.

На відміну від відсутності реакції на звинувачення в минулому, на публікацію цих матеріалів арабською телекомпанією Al Jazeera Голова НБУ Валерія Гонтарева зреагувала миттєво, заперечивши незаконність операцій, проведених ICU з кіпрськими компаніями у 2012–2014 роках.

 

11 січня 2018. Політик Михайло Саакашвілі заявив про необхідність створення "громадської прокуратури" – як запоруки підготовки матеріалів для суду над чинною владою.

В той же день Апеляційний суд Києва задовольнив клопотання Саакашвілі, який просив перенести засідання у зв’язку із тим, що 8 народних депутатів, які раніше висловили бажання взяти його на поруки, перебувають у відпустках і переніс розгляд апеляції на відмову Печерського районного суду Києва відправити лідера політичної партії "Рух нових сил" Михайла Саакашвілі під домашній арешт на 10 ранку 19 січня 2017.

 

11 січня 2018. прес-секретар лідера "Руху Нових сил" Тетяна Баграновська заявила, що Михайло Саакашвілі скасував заплановану на 21 січня протестну акцію "За імпічмент" в центрі Києва. За її словами, Саакашвілі хоче спочатку провести переговори з лідерами опозиційних сил для того, щоб скоординувати подальші дії та зробити акції більш масштабними.

 

Коротке резюме. Нарешті Саакашвілі отримав те, про що давно мріяв: гарну палицю, аби замахнутися через Гонтареву на владу.

Разом з тим відсутність депутатів в суді 11 січня вказує на те, що його доля і справа, яку він очолив, у його соратників-депутатів не на першому місці. Можливо, навіть саме через те, що попереду не вони, а Саакашвілі. Тому час до 19 січня буде використаний для того, щоб поставити крапку над «I», тобто з’ясувати, хто чого хоче, і поділити квоти у випадку вдалої кампанії.

 

Нагадаємо, що дві спроби в минулому провести Мамагейт партією «за життя» і ходаками до Вашингтону були знівельовані внутрішніми чварами опозиціонерів, небажанням підтримати один одного без отримання квитка на почесне місце співлідера в процесі.

Багато з того, як наступ на Гонтареву буде відбуватися цього разу, ми зможемо спрогнозувати після судового засідання, яке заплановане на Благовіщеня.

 

 

І останнє. Рішення Кіпрського суду, яким заморожені активи власника групи компаній СКМ Ріната Ахметова на суму понад $ 820 млн. для багатьох власників офшорів і рахунків у західних банках стало крижаним душем: те, що було зароблене непосильною працею і видавалося надійно схованим, враз стало не таким. Кожен мільйонер зрозумів, що у мить він може перетворитися на жебрака, особливо коли мільйони отримані, м’яко кажучи, у спосіб, що цікавлять таких журналістів як у компанії Al Jazeera.

Автор: Захар Климчук