ЕКОНОМІЧНІ ФОРМУЛИ УКРАЇНИ

Автор: М. Терлецький

02 жовтня 2017 р.
1411-й день з початку руху протесту "Євромайдан"

Вже писали (див. “Що не так в українському королівстві?”), що існуюча формула економічного життя України вбиває і державу і народ, а рятуючи себе від масового і загрозливого невдоволення, влада роздає пільги, субсидії в таких розмірах, що неможливо без зовнішніх запозичень зводити кінці з кінцями. Державний борг неспинно росте і вже сьогодні досяг такого розміру, який не під силу повернути країні. Потрібно продавати все: землю, підприємства… Та й цього вже не вистачає.

Народ у величезній масі жебракує: зарплати мізерні, пенсії убогі… А зі сторінок видань так і кричать заголовки: «Зарплата вчителя не буде меншою за 9600 гривень» – Гриневич; «Луценко впевнений, що відпрацьовує свою підвищену зарплату»; «Луценку і решті прокурорів підняли зарплати»; «Чиновників Мін'юсту балують мільйонними преміями»; «Директор "Укрспецекспорту" отримав зарплату 1 млн. грн.»; «Турчинов просить уряд підвищити зарплати військовим до рівня НАТО»; «Премії Корчак і членів НАЗК»… Напевно, з такими преміями, як у чиновників Мін'юсту і НАЗК , не жебракують. На відміну від інших 40 млн. пересічних…

А ось як бачать нас у світі. Відповідно до оприлюдненого Програмою розвитку Організації Об'єднаних Націй звіту (Human Development Report 2016) індексу людського розвитку (ІЛР) Україна займає 84-е та 85-е місця разом з Арменією серед 188 країн і територій і плететься позаду Естонії, Литви, Латвії, РФ, Білорусії, Казахстану, Грузії, Азербайджану. І це в країні, яка ще недавно була чи не найуспішнішою серед бувших республік бувшого Союзу. Була…

Зарплата в Україні і Європі

Мінімальна зарплата в Україні у 2017 році складає 3200 грн. на місяць (або 19,34 грн. за годину у погодинному розмірі), що при курсі 31 гривню за  євро  становить 103 євро. До речі, як повідомляє DT.UA з посиланням на Eurostat, тільки у десяти східноєвропейських країнах мінімальна заробітна плата нижча за 500 євро в місяць: Болгарія (235), Румунія (275), Латвія і Литва (380), Чехія (407), Угорщина (412), Хорватія (433), Словаччина (435), Польща (453) і Естонія (470). Тобто в 2-4 рази вищою за українську, що була встановлена з такими потугами і оспівана урядовцями як їх героїчна самовіддана праця на благо народу.

Два слова про економічні закони нашого буття
Пільги, субсидії і зарплати. Тільки людині з іншої галактики може видатися, що субвенції падають з неба. І даремно. Вже навіть пенсіонери говорять, що скоро зупиниться і транспорт і перестануть надавати комунальні послуги, бо через масові пільги майже ніхто майже нічого не платить. Хіба послуги і ресурси можуть бути безкоштовними? Хтось же за них сплачує і цей хтось щось захоче натомість і таки візьме з часом собі це щось. Все те, що поки що є власністю української держави: землю, стратегічні підприємства тощо… Люди все частіше говорять, що потрібні не субвенції, а зарплати і пенсії, такі, які дохволяють людині розрахуватися за те, що вона споживає. На жальі, ті, від кого залежать гідні зарплати, віддають  перевагу власній кішені, а не найманому працівнику. І влада продовжує робити вигляд глухонімого в цьому питанні. Скільки говорено-переговорено про законодавче встановлення мінімальної питомої ваги заробітної плати у структурі собівартості, проте й досі рішення не прийняте. А відсутність дієвих профспілок і захисту прав працівників остаточно ставлять хрест на вирішенні цієї проблеми.

Про зарплату і пенсії, як похідне від неї.  Обсяг коштів на виплати пенсій, який розрахований на 2017 рік, становить 283 млрд гривень. Основне джерело грошових надходжень - 136 млрд. грн. - це 78,6% від єдиного соціального внеску, що складає 17,29% від нарахованої зарплати. Решту покривають з інших джерел, в тому числі 141 млрд.грн за рахунок коштів Державного бюджету України. 
Як бачимо, прямі надходження від соціального внеску становлять лише 48% потреби. І тут шкільної освіти цілком достатньо, аби зробити висновок: щоб перестати говорити про дефіцит пенсійного фонду при сьогоднішніх пенсіях, потрібно збільшити мінімальну зарплату вдвічі.

Ще декілька слів чому державі потрібно міняти свої економічні формули і стратегії. 136 млрд. грн. надходжень від соціального внеску до пенійного фонду, що, як ми вже казали, - це сума в розмірі  17,29% від нарахованої зарплати.

В той же час бюджетом від податку на доходи фізичних осіб (в розмірі18% від доходів) передбачено отримати лише 68 млрд.грн., тобто вдвічі менше. Це явно вказує на хибність стратегії нашої економіки. Очевидно що й тут прибирання пільг і натомість підвищення зарплати дасть колосальний позитивний ефект. А крім того державі не завадило б ретельно проаналізувати ці показники. Можливо, знайдеться ще щось.

Далі. Бюджетом передбачено, що ПДВ з вироблених в Україні товарів, робіт, послуг з урахуванням бюджетного відшкодування складе 80 млрд. грн. Вдумайтеся: податок в розмірі 20% від доданої вартісті, яка принаймні не менша за нараховану зарплату разом з соціальними внесками, передбачений меншим за надходження від соціального внеску (136 млрд. грн.) до пенсійного фонду, яке становить 17,29% від суми нарахованої зарплати! Або забрали мовчки вже наперед, приховуючи свою нездатність керувати економікою, або з цифрами в цьому податку щось коїться незугарне.

Про ПДВ треба сказати декілька слів окремо. Коли держава утримає з доходів людини 18%, то це робиться принаймі відкрито. А коли утримує з доходів людини ще 17 відсотків через ПДВ, про що далеко не кожний знає і держава не поспішає донести це до свідомості кожного громадянина, - то це зовсім інша річ. Чому утримають з громадянина, а не з підприємства, як дехто вважає? Тому, що підприємства лише створюють уяву сплати цього податку, передаючи його, як естафету, один одному. А повний розмір податку сплачує кінцевий споживач їхньої продукції. А це і є наш громадянин. Тож, коли ви купуєте хлібину за 12 грн., будьте певні, що з вас держава утримала ще податок в розмірі 2 грн. Немає значення як він буде названий: податок на додану кимось вартість, податок на споживання, податок на продаж – важливо, що його забирають з вашого доходу вже після того, як цей дохід оподаткували. Це ще додаткові 17% з ваших доходів окрім вже раніше утриманих 18% при виплаті вам зарплати. Таким чином вирахування з ваших доходів фактично складають 35%, щоправда з невеликою перервою між подіями відбирання цих податків. Чи не чесніше було б зробити податок на доходи в розмірі, наприклад, 25% і відмінити ПДВ з вироблених в Україні товарів, робіт, послуг? Тоді можна було б говорити про піклування держави щодо свого громадянина.

Цей невеличкий аналіз не претендує на повноту, всебічність і абсолютно точну оцінку всіх чинників щодо доходів і витрат. Але й він красномовно показує, що без приведення економічних показників до одного знаменника, європейського, куди ми йдемо, і  передусім приведення заробітної плати хоча б до названих на початку мінімальних стандартів в Європі, нас заїдять злидні, вколошкають субсидії і пільги, пустить по світу з торбою вічна діра в пенсійному фонді. Бо, як бачимо, все нараховується від розміру зарплати. І її треба отримувати там, де вона заробляється – на підприємствах, – а не отримувати на роботі копійки, а решту доотримувати з бідного і без того бюджету.